Освітні програми

Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.

(ст. 1 Закону України «Про освіту») 

• Законодавство надає  свободу у виборі видів, форм i темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших  суб’єктів освітньої діяльності.

  (ст. 6 ЗУ «Про освіту»)

• Заклади освіти можуть використовувати типові a6o інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до спеціальних законів.

  (ст. 33 ЗУ «Про освіту»)

• Освітні програми, розроблені не на основі типових освітніх програм, затверджуються центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти  (Державна служба якості освіти України) у порядку, затвердженому  центральним органом виконавчої влади у сфері освіти i науки. (Міністерство освіти і науки України)

  (ст. 67 Закону України «Про освіту»ст. 11 ЗУ «Про повну загальну середню освіту»)

 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Борщівської початкової школи

Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано – Франківської області

на 2022/2023 навчальний рік

І. ПРИЗНАЧЕННЯ ШКОЛИ ТА ЗАСІБ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

Борщівська початкова школа Заболотівської селищної ради Коломийського районк Івано – Франківської  області у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778,  Державним стандартом початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04. 2011р. № 462, Державним стандартом початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21. 02. 2018 р. № 87, Державними стандартами базової та повної загальної середньої освіти, затверджений постановами Кабінету Міністрів України від 14. 01. 2004р. № 24 та від23.11. 2011р. № 1392, Державними санітарними правилами та нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджений постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14. 08. 2001 р. № 63.

Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Освітня програма передбачає:

–  формування в учнів сучасної наукової картини світу ( Я досліджую світ);

- виховання працьовитості, любові до природи (технології);

- розвиток в учнів національної самосвідомості (література);

- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства (громадянська освіта);

- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури ( мистецтво);

- рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві (математика);

- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави (мистецтво);

- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм (інформатика);

- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

У відповідності до чинного законодавства Борщівська початкова школа  здійснює освітній процес відповідно рівнів загальноосвітніх програм першого ступеня освіти:

І ступінь – початкова загальна освіта.

Навчальний заклад працює в одну зміну з 5-ти денним робочим тижнем, з українською мовою навчання. Кількість класів – 4. Група продовженого дня відсутня.

Дана Освітня програма створена  на 2021-2022 навчальний рік  відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017,  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів Міністерства освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»,  відповідно до  наказів №405,407,408 від 20.04.2018, згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів», складається на основі навчальних планів, які подані у таких документах:

-          Для учнів 1-4 класів відповідно Типової освітньої програми НУШ-2 авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом  №268 від 21.03.2018;

Освітня програма визначає:

1)    загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2)    очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;

3)    пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

4)    рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

 5)    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Педагогічний колектив реалізує мету навчального закладу за допомогою основних засобів, які допомагають засвоїти здобувачами освіти обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Тому в школі створена необхідна база для диференціації навчання, що дає можливість забезпечувати оптимальні умови для розвитку кожного школяра, задовольнити його індивідуальні інтереси. У школі працює 6 педагогічних працівників. 3 вчителі мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», 3– «старший вчитель», 1 учитель має кваліфікаційну категорію – «спеціаліст першої категорії», 1 – «спеціаліст другої категорії». Всі

учителі мають вищу освіту.

ІІ. ОПИС «МОДЕЛІ » ВИПУСКНИКА ШКОЛИ

Педагогічний колектив Борщівської початкової школи  створив сучасну школу – Школа Творчості і Добра.

Головним критерієм школи є те, чого досягають її випускники. Саме тому школа дбає про свій педагогічний імідж і прагне створити модель випускника.

Основна ідея педагогіки творчості – навчити дітей мистецтву життя, виховати їх гуманістами й творчими особистостями. Адже школа повинна навчити учня вчитися самостійно, планувати свою працю, шукати шляхи власного розвитку, який здатний до самотворення, творчої побудови життя, конкурентно-спроможної в суспільстві з ринковою економікою.

Стає цілком зрозуміло, що тільки творчий вчитель, який сам володіє мистецтвом життєтворчості та є життєвоуспішним, може виховати таку ж успішну особистість. Тому проектування моделі Школи Творчості й Добра стало важливим етапом у методичній роботі з педагогічним колективом школи. Борщівська початкова школа ставить головне завдання: готувати активного, розумного, здібного, духовно розвиненого громадянина України, розкрити потенціал особистості, визначити здібності кожної дитини.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

 • уміння висловлювати думку усно і письмово;

 • критичне мислення;

 • здатність логічно обґрунтовувати позицію;

 • ініціативність;

 • творчість;

 • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

 • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

 • здатність до співпраці в команді.

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

• окремі предмети, виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета, проводяться через відповідні трактовки, приклади і методи навчання. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

• предмети за вибором;

• роботу в проектах;

• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Випускник початкових класів повинен мати якісні характеристики:

• упевненість в собі,

• відчуття повноцінності,

• старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість,

• мотивація досягнення успіху,

• повинен уміти слухати і чути, критично мислити і мати почуття самоконтролю.

• опанувати навички навчальної діяльності,

• прості навички самоконтролю навчальних дій,

• культуру поведінки і мови,

• основи особистої гігієни і здорового способу життя;

Отже, прагнення до того, щоб кожний випускник був свідомим громадянином і патріотом своєї країни, на це ми повинні постійно звертати особливу увагу, здійснюючи просвітницько-виховні заходи в школі.

   Всі здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися та ділитися досвідом з іншими.

Вчитель має бути партнером учневі, ділитися своїми знаннями тому, що кожен член суспільства має розуміти свою роль у соціумі та усвідомлювати відповідальність не тільки за себе і свої вчинки, а й за вчинки інших.

Випускник школи – особа, яка самовдосконалюється. Тому колектив працює у творчому пошуковому режимі на основі діалогу культур; присутні гуманні толерантні стосунки партнерського співробітництва; взаємна вимогливість, повага, довіра й атмосфера спільної радості й успіху як основа життєдіяльності колективу.

ІІІ. ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ШКОЛИ

Перед школою  поставлені такі цілі освітнього процесу:

• створення умов для отриманням кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям;

• розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини;

• формування його ціннісних орієнтирів, прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного школяра в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, профільного навчання.

Таким чином:

1.Забезпечено засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, повної загальної освіти відповідно до вимог державних  стандартів кожного з рівнів освіти.

2.Забезпечено  дотримання наступності  освітніх програм усіх рівнів.

3.Створено основу  для адаптації учнів до життя в суспільстві, соціалізації учнів з особливими освітніми потребами,  усвідомленого вибору професії та наступного засвоєння відповідних професійних освітніх програм.

4.Сформовано позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності.

5.Забезпечено соціально-педагогічні відносини учасників освітнього процесу, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я здобувачів освіти.

6. Забезпечено  підвищення  кваліфікації педагогічних працівників шляхом проходження курсів перепідготовки, систематичної самоосвіти (проходження онлайн-навчання, тренінгів тощо).

7.Проведення атестації та   стимулювання до проходження сертифікації педагогів.

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи як одного з чинників створення якісного освітнього простору.

ІV. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

Загальноосвітній навчальний  заклад – Борщівська початкова школа налічує  4 класи. У школі навчається 28 учні. Тип закладу: загальноосвітня  школа.

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір  єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні різних  дисциплін. Мета та завдання базового навчання  полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах відповідного рівня.

Навчальний план для 1-4 класів Борщівської початкової школи складений на основі Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна і затвердженої Колегією Міністерства освіти і науки України 22 лютого 2018 р. ( додаток №1).

Навчальний план охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, в якій передбачені додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової та курси за вибором.

Враховуючи побажання батьків та наявність відповідного методичного забезпечення , за рахунок варіативної складової по класах відведено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової та курсів за вибором.

         При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин.

         Навчальний рік розпочинається 1 вересня і закінчується 9 червня після проведення державної підсумкової атестації випускників початкової школи та навчальних екскурсій.

         Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 1 вересня по 31 грудня 2022р.

ІІ семестр – з 24 січня по 14 червня  2023р.

         Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули :

Осінні – з 24 жовтня по 31 жовтня.

Зимові – з 01 січня по 23 січня.

Весняні – з 26 березня по 03 квітня.

         З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов, за погодженням з відповідними місцевими органами відділу освіти, можуть змінюватися структура навчального року та графік учнівських канікул.

Освітня галузь « мовно-літературна» у навчальному плані реалізується через окремий предмети «Українська мова»

Освітня галузь «іншомовна» у навчальному плані реалізується через окремий предмети «Іноземна мова (англійська)»

            Освітні галузі «Математична» реалізуються через окремий предмет «Математика».

            Освітня галузь «Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров`язбережувальна , технологічна, інформатична галузі  реалізуються предметом «Я досліджую світ».

            Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується окремими предметами  «Фізична культура».

            Освітня галузь «Інформатична» реалізується через окремий  предмет «Інформатика».

            Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «

Додаток 1

V.ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Школа  працює  за  п’ятиденним  робочим  тижнем,  вихідні  дні  - субота  і  неділя.

          Відповідно до  Закону  України  ,,Про  освіту”   тривалість  уроку  в  2-4  класах  встановлюється  40  хвилин,  в  1  класах  -  35  хвилин, Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 40 хв.

        Відповідно    Закону  України  ,,Про    освіту”  кожен навчальний  рік  розпочинається  1  вересня  святом - День  знань.

          Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри  та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відділом освіти Заболотівської селищної ради Івано – Франківської  області. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

Структура 2022 - 2023 навчального року:

І семестр – з 1 вересня по 31 грудня 2022р.

ІІ семестр – з 24 січня по 14 червня  2023р.

         Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули :

Осінні – з 24 жовтня по 31 жовтня.

Зимові – з 01 січня по 23 січня.

Весняні – з 26 березня по 03 квітня.

          Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей.

     Згідно статті 12 р. ІІ  Закону  України  ,,Про    освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.  

        Навчальна практика та  навчальні екскурсії для учнів 1- 4, згідно рішення педагогічної ради проводяться впродовж року.

        Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена сільською радою чи її виконавчим комітетом та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та  переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

        Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

• подолання інертності мислення,

• перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

 • діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

        Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

        Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

        Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

        Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

 • відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

 • виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети         в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проведяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. 

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

6. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, які почали діяти у 2020/2021 навчальному році. Адже ці документи мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання. Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації закладу, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах. На рівні Борщівської початкової школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності закладу відповідає ідеальній "моделі" випускника. При цьому обєктами, механізмами та термінами контролю є :

• кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

• якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

 •моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці,  результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року);

•моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);